Портрет гетьмана знайомий кожному, хто хоч раз тримав у руках купюру в десять гривень. За цим суворим профілем ховається біографія з такою кількістю поворотів, що вистачило б на пригодницький роман. Він устиг побувати пажем при польському дворі, студентом у кількох країнах, найзаможнішою людиною Гетьманщини та героєм поем Байрона й Гюго. Ми зібрали цікаві факти про Івана Мазепу, які рідко потрапляють до шкільної програми.
Хто такий гетьман Іван Мазепа
Мазепа очолював Гетьманщину понад двадцять років — з 1687 до 1709 року. Це найдовше гетьманування в українській історії.
За цей час під його булавою опинилося не лише Лівобережжя, а згодом і частина Правобережної України. Столицею стало містечко Батурин на Чернігівщині, яке з невеликого осередку перетворилося на резиденцію з мурованими палацами та кахляними печами.
Сучасники описували його як людину стриману, обережну в словах і надзвичайно уважну до деталей. Саме ця риса допомагала йому втримувати владу довше за будь-кого з попередників.
Походження та родина Івана Мазепи
Народився майбутній гетьман у селі Мазепинці на Київщині. Найчастіше називають 20 березня 1639 року, хоча в джерелах трапляються й інші дати: 1629, 1633, 1644.
Батько, Стефан-Адам Мазепа, покозачився ще за часів Хмельниччини та обіймав уряд білоцерківського отамана. Мати, Марина Мокієвська, походила зі старого шляхетського роду, а після смерті чоловіка постриглася в черниці й стала ігуменею київського монастиря.
Родове прізвище звучало як Мазепа-Колединський. Мав гетьман і сестру Олександру, про яку відомо значно менше.
Освіта Мазепи в Європі
Освіта — те, що вирізняло його з-поміж усієї козацької старшини. Шлях навчання виглядав приблизно так:
- Києво-Могилянський колегіум, де юнак опановував риторику, латину та основи віршування.
- Двір польського короля Яна Казимира, куди батько відправив сина пажем.
- Поїздки до Німеччини, Італії та Франції, де він придивлявся до життя європейських дворів.
- Нідерландське місто Девентер, у якому Мазепа рік вивчав артилерійську справу.
Такий набір знань був рідкістю навіть серед західної шляхти того часу, не кажучи вже про Гетьманщину. Якщо цікавитеся козацькою добою, спробуйте порівняти цю біографію з життєписами інших гетьманів ‒ різниця відчутна одразу.
Історія — свідок часу, світло істини, життя пам’яті, вчителька життя.
Марк Тулій Цицерон
Мазепа-поліглот та його дипломатія
Знання мов було для гетьмана робочим інструментом, а не прикрасою. Він міг вести переговори без перекладача, а це в дипломатії означало контроль над кожним нюансом розмови.
Джерела приписують йому володіння такими мовами:
- латина, якою тоді велося все офіційне листування в Європі;
- польська, без якої годі було спілкуватися з Річчю Посполитою;
- італійська та німецька, засвоєні під час навчальних мандрівок;
- французька, мова тодішньої європейської еліти;
- татарська, потрібна в перемовинах із Кримом.
Уявіть переговори, де одна сторона щоразу чекає на перекладача, а друга розуміє співрозмовника з першого слова. Перевага очевидна, і Мазепа користувався нею роками.
Іван Мазепа як меценат культури
Гетьман був одним із найбагатших людей свого часу. Частину статків він вкладав у те, що ми сьогодні назвали б культурними проєктами.
| Напрям | Що зробив гетьман |
|---|---|
| Вища освіта | Профінансував Києво-Могилянську колегію, яка 1701 року здобула статус академії |
| Нове будівництво | Коштом гетьмана звели близько десятка церков і монастирських споруд |
| Реставрація | Відновлено близько двох десятків давніх святинь, зокрема Софію Київську |
| Книговидання | Підтримував лаврську друкарню та випуск богослужбових книг |
| Регіональна освіта | Допоміг постати Чернігівському колегіуму |
Ці цифри в різних дослідженнях трохи різняться, проте загальна картина стала: жоден інший гетьман не вкладав у культуру стільки власних грошей.
Мазепинське бароко в архітектурі
Стиль, що розквітнув за його правління, мистецтвознавці називають козацьким бароко. Через масштаби гетьманського фінансування закріпилася й друга назва — мазепинське.
Впізнати такі споруди можна за пишним ліпленням, багатоярусними банями та світлими стінами з насиченим декором. Найвідомішим прикладом був Микільський військовий собор у Києві, зведений коштом гетьмана й зруйнований у 1934 році.
Частина будівель збереглася донині. Прогуляйтеся територією Києво-Печерської лаври — оборонний мур навколо неї теж постав за Мазепиної підтримки.
Легенда про Мазепу і дикого коня
Найгучніша історія про гетьмана взагалі не є фактом. Йдеться про сюжет, за яким молодого Мазепу нібито заскочили на побаченні з дружиною шляхтича, прив’язали голим до дикого коня й пустили в степ.
Європейські романтики вхопилися за цю сцену миттєво. Поему написав Джордж Байрон, вірш — Віктор Гюго, симфонічну поему — Ференц Ліст, а полотна створили Теодор Жеріко, Ежен Делакруа та Орас Верне.
Історики ставляться до сюжету скептично: він походить із мемуарів сучасника, який мав із Мазепою особисті рахунки. Проте саме завдяки цій вигадці українського гетьмана в Європі знали краще, ніж більшість тодішніх монархів.
Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпців.
Олександр Довженко

Гетьман, який писав вірші
Мало хто зі старшини брався за перо заради поезії. Мазепа брався — і робив це вправно.
Найвідоміший його твір, “Дума”, починається рядком про те, що всі щиро прагнуть спокою. Текст побудований як роздум про розбрат між своїми, і читається він напрочуд сучасно.
Особисте життя гетьмана теж лишило по собі писемний слід. Він був одружений із вдовою Ганною Фридрикевич, виховував пасинків, а власних дітей не мав. Збереглися й листи до Мотрі Кочубеївни, доньки генерального судді, які досі перевидають як пам’ятку любовної прози.
Останні роки та пам’ять про Мазепу
Тривалий час гетьман був союзником московського царя і брав участь у його походах. Під час Північної війни 1708 року він перейшов на бік шведського короля Карла XII, розраховуючи на військову допомогу.
Після поразки під Полтавою у 1709 році Мазепа разом із Карлом XII відступив на південь. Помер того ж року поблизу Бендер, а згодом його прах перепоховали в монастирі міста Галац на території сучасної Румунії. Тоді ж Російська православна церква оголосила гетьману анафему, яку проголошували на службах упродовж наступних століть.
Сьогодні його ім’я носять вулиці в десятках українських міст, а в Батурині працює історико-культурний заповідник із відбудованою гетьманською резиденцією. Якщо будете на Чернігівщині, заїхати туди варто хоча б заради масштабу.
Постать Мазепи цікава саме тим, що не вкладається в одне речення. Освічений європеєць і водночас козацький гетьман, меценат і поет, герой чужих поем і людина з непростим особистим життям. Історія рідко буває простою — і, мабуть, тому її так цікаво читати.
